Ціни у Туреччині

Туреччина залишається однією з найзручніших країн для відпустки біля моря, поєднаної з екскурсіями та покупками, а перед поїздкою майже кожен турист із України ставить собі просте запитання: яку суму взяти, щоб вистачило на щоденні витрати й водночас не тягнути з собою зайвий «про запас». За останні роки ціни тут помітно зросли, проте на тлі курсових коливань турецька ліра все ще дає можливість організувати відпочинок на різний бюджет: середня вартість недорогого обіду в кафе коливається в районі 300 лір за страву, а вечеря на двох у ресторані середнього рівня часто коштує від 1 200 до 1 500 лір без напоїв, тож навіть попри подорожчання реально спланувати щоденні витрати ще вдома.

Скільки грошей брати в Туреччину на відпочинок?

Коли турист уперше відкриває меню в турецькому кафе чи бачить ціни на транспорт, стає зрозуміло, що головне – не стільки точна сума в конверті, скільки логіка бюджету. Для дуже економного відпочинку з простими перекусами, недорогими кафе та громадським транспортом можна орієнтуватися на суму близько 600–800 лір на день на одну людину без проживання. Для більш комфортного формату з повноцінними обідами в ресторанах і регулярними екскурсіями реалістичним виглядає діапазон від 1 000 до 1 500 лір на день.

Відчутну різницю дає вибір міста та регіону. У Стамбулі, Анталії чи популярних курортах рахунок у ресторані та поїздка на таксі майже завжди будуть вищими, ніж у невеликих містах вглиб країни. Окремо впливають сезон, близькість до моря, а також вибір між вуличною їжею й закладами середнього рівня. Саме тому зручніше не чіплятися за одну цифру, а планувати бюджет у діапазоні та мати невеликий фінансовий запас.

У тижневій подорожі зручно виходити з простої формули: помножити бажаний денний бюджет на кількість днів, додати 10–15 % на сувеніри й непередбачені витрати. Частину коштів варто взяти у твердій валюті, а вже на місці поступово обмінювати на турецькі ліри, адже розрахунок у національній валюті в кафе, на ринках і в транспорті часто виходить вигідніше.

Ціни на їжу в Туреччині

Турецька кухня легко руйнує будь-які наміри економити надто суворо: ароматний кебаб, свіжі овочі, супи, випічка й солодощі дуже швидко стають окремою причиною виходити в місто. Саме харчування зазвичай забирає найбільшу частину щоденного бюджету, якщо проживання вже сплачене. При цьому кінцева сума в чеку залежить не лише від міста, а й від того, чи обирає турист вуличну їжу, прості кафе або ресторани з панорамою на море. Добра новина в тому, що завдяки поєднанню різних форматів можна комфортно харчуватися й не виходити за межі запланованих витрат.

• Вулична їжа та невеликі закусочні: донер, симіт, бюрек, лахмаджун та інші перекуси дозволяють недорого «перебити» голод протягом дня. На такий прийом їжі зазвичай вистачає 200–300 лір, якщо не заходити у відверто туристичні точки біля набережних. Формат зручний для активних прогулянок, коли не хочеться витрачати час на повноцінний обід.
• Недорогі кафе та локанти: у таких закладах пропонують прості, але ситні страви домашнього типу: супи, овочеві гарніри, м’ясо, рис. Обід із першою стравою, гарячим і безалкогольним напоєм зазвичай вкладається в межі 300–450 лір на людину. Для багатьох українських туристів це золота середина між економією та комфортом.
• Ресторани середнього рівня: тут уже важлива не лише їжа, а й атмосфера, інтер’єр, вид з тераси. Вечеря на двох із закусками, основною стравою та десертом нерідко коштує від 1 200 до 1 500 лір без алкоголю, а в популярних туристичних районах – і більше. Такий формат доречний для кількох «особливих» вечорів за відпустку.
• Продукти в супермаркетах і на ринках: пляшка води, сезонні фрукти, сир, хліб та солодощі з магазину чи ринку дозволяють зробити легкий сніданок або перекус у номері. Багато основних продуктів у перерахунку на кілограм виглядають помірно на тлі українських цін, особливо поза центральними туристичними кварталами. Завдяки цьому частину прийомів їжі можна безболісно перенести «додому» і таким чином зменшити загальний бюджет.

Зручніше заздалегідь визначити, скільки разів за день планується харчування в кафе, а скільки – за рахунок покупок у магазині. Для комфортного формату без надмірної економії багато мандрівників відводять на їжу приблизно 30–40 % щоденного бюджету, що для середнього рівня витрат відповідає орієнтовно 1 000 лір на день на людину. Перед замовленням варто звіряти ціни в меню й звертати увагу, чи не включений у чек сервісний збір, щоб сума рахунку не стала неприємною несподіванкою.

Транспорт у Туреччині

Маршрути всередині країни інколи виявляються не менш насиченими, ніж переліт і трансфер до готелю. У великих містах працює розгалужена мережа метро, трамваїв, автобусів і паромів, а в курортних зонах важливу роль відіграють долмуші та таксі. За останні роки тарифи на проїзд кілька разів підвищувалися, однак навіть після цього громадський транспорт залишається відносно доступним способом пересування. Щоб не переплачувати, бажано ще вдома прикинути, скільки поїздок планується щодня.

• Громадський транспорт у великих містах: у Стамбулі та інших мегаполісах для оплати зручно користуватися транспортною карткою, яка діє у метро, трамваї, автобусах та на деяких паромах. Разова поїздка з такою карткою зазвичай коштує близько 35–50 лір залежно від типу транспорту і зони. Для туристів, які багато переміщуються, вигідними стають денні або кількаденні пакети поїздок.
• Автобуси та долмуші в курортних зонах: між районами курортів часто курсують невеликі маршрутні мікроавтобуси, де оплата здійснюється готівкою водію. Короткі поїздки в межах курорту зазвичай обходяться у межах 20–40 лір залежно від відстані та популярності напрямку. Такий формат дозволяє недорого добиратися до пляжів, торгових вулиць і сусідніх містечок.
• Міжміські автобуси та поїзди: для подорожей між регіонами зручно користуватися міжміськими автобусами або поїздами, особливо якщо є бажання подивитися кілька міст за одну поїздку. Вартість квитків істотно залежить від відстані, але в перерахунку на кілометр часто виглядає привабливіше, ніж аналогічні переїзди у більшості країн Європи. На популярні напрямки квитки краще купувати завчасно, особливо у високий сезон.
• Таксі в містах і курортних зонах: поїздка на таксі зручна після пізнього повернення або з валізами, але тарифи тут відчутно «важчі», ніж у громадському транспорті. У Стамбулі з осені 2025 року вартість посадки в таксі стартує приблизно з 54 лір, а кілометр шляху коштує близько 36 лір; при цьому короткі поїздки обмежуються мінімальним тарифом близько 175 лір. Перед поїздкою варто переконатися, що лічильник увімкнений, або погодити фіксовану суму через офіційний застосунок.

Якщо відразу закласти у щоденний бюджет хоча б кілька поїздок на громадському транспорті, одну–дві поїздки на таксі та передбачити окремий рядок витрат на оренду авто (за потреби), витрати на пересування не стануть неприємним сюрпризом. Мандрівникам зручно орієнтуватися приблизно на 200–300 лір на день на людину при активних переміщеннях містом і мати невеликий запас на разові поїздки між курортами чи поїздки орендованою машиною. Частину цієї суми краще тримати в готівці, оскільки дрібний транспорт не завжди приймає банківські картки.

Сувеніри з Туреччини

Перші сувенірні крамниці та ятки з’являються на шляху туриста ще дорогою з готелю до моря, тож питання «скільки відкласти на подарунки» виникає дуже швидко. Найчастіше з Туреччини везуть магніти, брелоки, кераміку, текстиль із традиційними візерунками, рахат-лукум, пахлаву, спеції та косметику на основі оливкової олії. Невеликий магніт на ринку зазвичай коштує від 50 до 150 лір, тоді як у сувенірних магазинах із гарним оформленням ціна може бути вищою у декілька разів, особливо для наборів або великих виробів.

Різниця в ціні між базаром, вуличними лотками та магазинами при готелях відчувається вже після кількох покупок. На ринках майже скрізь прийнято торгуватися, і якщо купувати одразу кілька позицій у одного продавця, знижка стає питанням наполегливості, а не лише ввічливості. У магазинах із фіксованими цінниками торг зазвичай не доречний, зате є спокій, можливість роздивитися асортимент і обрати подарунки без поспіху. Через це багатьом мандрівникам зручно розділити покупки: дрібні магніти та брелоки брати на ринках, а якісний текстиль чи косметику – у спеціалізованих крамницях.

Коли йдеться про планування бюджету, простіше одразу визначити, скільки грошей можна витратити саме на сувеніри. Дехто відкладає фіксовану суму на кожного члена родини, інші – орієнтуються на 10–12 % від усього бюджету подорожі. Такий підхід дає змогу спокійно дивитися на яскраві вітрини, обирати лише справді бажані речі й не шкодувати про перевитрати вже після повернення додому. Якщо продумати витрати ще до поїздки, Туреччина запам’ятається не лише теплим морем, а й приємними подарунками, які не зіпсують загального враження від витрат.